Минуле літнє трансферне вікно стало справжнім випробуванням для європейського футболу, адже Ліверпуль витратив майже пів мільярда євро на підписання новачків. Така активність ще більше загострила дискусії про фінансовий фейр-плей і змусила звернути увагу на ситуацію в Іспанії. Адже саме там діють найжорсткіші обмеження, які унеможливлюють повторення подібних трансферних кампаній навіть для топ-клубів.
Згідно з даними, лише три команди Ла Ліги теоретично могли б дозволити собі схожий рівень витрат — це Реал, Атлетіко та Барселона. Втім, навіть для них фінансова дисципліна стала би серйозним бар’єром. У Ла Лізі враховують не лише суму трансферів, але й зарплатний ліміт, який часто стає головною перешкодою для гучних підписань. Для прикладу, якщо новачок отримує 150 тисяч фунтів на тиждень, то це перетворюється у 44 мільйони євро на рік, а разом з амортизацією трансферу додає ще 106 мільйонів. У підсумку п’ятірка новачків Ліверпуля у Ла Лізі обійшлася б клубам у 150 мільйонів євро лише у межах фінансового фейр-плей.
Як фінансові обмеження впливають на Реал, Барселону та Атлетіко
Для мадридського Реала такі витрати становили б 19% від дозволеного ліміту, що ще можна було б витримати. У випадку Барселони ця цифра вже зросла б до 35%, а в Атлетіко — майже до половини. У такій ситуації клуби змушені або різко скорочувати зарплатну відомість, або продавати ключових гравців, аби вкластися в норми Ла Ліги. І це лише для того, щоб дозволити собі трансферну кампанію рівня Ліверпуля.
Особливістю іспанського регламенту є правило 1:1: якщо клуб перевищує ліміт, він зобов’язаний компенсувати перевищення продажами чи економією у чотири рази більшою за суму перевищення. Це означає, що для того, аби повторити англійський сценарій, команди мали б позбутися футболістів на загальну суму близько 600 мільйонів євро. Такий сценарій видається майже нереальним навіть для грандів, які звикли витрачати десятки мільйонів щоліта.
Чи стримує політика Тебаса розвиток чемпіонату Іспанії
Фінансовий фейр-плей у виконанні Ла Ліги давно став предметом дискусій і критики. Президент ліги Хав’єр Тебас наголошує, що жорсткі обмеження створені для стабільності клубів і недопущення фінансових криз. Водночас багато експертів і функціонерів вважають, що така політика суттєво знижує конкурентоспроможність чемпіонату на міжнародній арені.
У той час як клуби АПЛ активно витрачають сотні мільйонів на підписання зірок, іспанські гранди змушені балансувати між продажами та економією. Це позначається і на результатах у єврокубках, і на привабливості ліги для топових гравців. І хоча фінансова дисципліна є важливою, питання залишається відкритим: чи не обернеться надмірна жорсткість втратами для самої Ла Ліги у глобальній боротьбі з англійською Прем’єр-лігою.
