Молодий талант «Барселони» Ламін Ямал опинився в центрі сумної статистики — він став гравцем, який найчастіше зазнає расистських образ у соціальних мережах серед усіх футболістів іспанської Ла Ліги. Такі дані оприлюднила Обсерваторія расизму та ксенофобії, яка провела масштабне дослідження щодо цькування гравців у цифровому просторі.
За інформацією звіту, кількість образливих повідомлень, адресованих Ямалу, більш ніж удвічі перевищує кількість нападів на вінгера мадридського «Реала» Вінісіуса Жуніора, який донедавна вважався головною мішенню расизму в Іспанії. Це викликає занепокоєння не лише у футбольному середовищі, а й у суспільстві, адже мова йде про 17-річного спортсмена, який лише починає свій великий шлях у футболі.
Расизм у футболі: масштаби проблеми
Експерти наголошують, що випадок Ямала — лише вершина айсберга. Расистські образи, спрямовані на темношкірих футболістів у Ла Лізі, зростають, а соціальні мережі стають головним майданчиком для проявів ненависті. Водночас більшість нападів залишається без покарання, що стимулює нові хвилі ворожнечі.
У рейтингу після Ямала та Вінісіуса фігурують Кіліан Мбаппе, Алехандро Бальде, Браїм Діас та Іньякі Вільямс. Кожен із них регулярно стикається з образами через колір шкіри або походження. Аналітики наголошують: навіть попри активні кампанії Ла Ліги проти расизму, проблема не лише не зменшується, а набуває нових форм.
Реакція суспільства та майбутні кроки
Іспанська громадськість дедалі гостріше реагує на прояви дискримінації у спорті. Тренер збірної Іспанії Хансі Флік нещодавно підкреслив, що країна має «захистити» Ямала не лише як перспективного гравця, а й як людину. «Ми повинні створити умови, у яких молоді спортсмени почуватимуться у безпеці, незалежно від їхнього походження», — заявив він.
Водночас клуби й федерації працюють над створенням спеціальних протоколів для реагування на випадки онлайн-расизму. Проте експерти вважають, що без рішучих дій від соцмереж і судових органів ситуація може тільки погіршитися. Історія Ламіна Ямала стала черговим нагадуванням, що боротьба з расизмом у футболі — це не гасло, а необхідність, яка потребує реальних змін.
